Сонце зійшло над Азовом
Вітер над дюнами дме
Холодно, але пісок пахне весною
Очі вже звикли до втоми
Надто багато причин
Мрію як нам буде знов добре з тобою
Ні, корабельні гармати
Не розібють мою мрію
Віру ніколи не зрадить серце моє
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії
Доки над гордим Азовом
Сонце встає
Небо гримить над Азовом
Ворог гарматами б'є
Звечора навіть бетон пахне війною
Думати як буде завтра
Часу нема і немає причин
Серце і руки давно звиклі до бою
І корабельні гармати
Не розібють мою мрію
Віру ніколи не зрадить серце моє
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії
Доки над гордим Азовом
Сонце встає
Ми залишились собою
Ми загорнулись у ніч
І вільні уста стисли від болю
Але й в найглибші підвали
Світло повернеться знов
Крик нового дня рветься на волю
– «Місто Марії», Океан Ельзи
太陽從亞速海上空升起
風吹過沙丘
天氣很冷，但沙子聞起來像春天
眼睛已經習慣疲勞
我夢想有很多理由我們能再次和你和好
不，是艦砲
它不會打破我的夢想
我的心永遠不會背叛信仰
公義的瑪利亞之城將永遠矗立
直到太陽在驕傲的亞速海上升起
亞速海上空雷霆萬鈞
敵人用大砲攻擊
到晚上，連混凝土都瀰漫著戰爭的味道
想想明天會怎樣
沒有時間也沒有理由
心和手早已用來戰鬥
還有艦砲
它不會打破我的夢想
我的心永遠不會背叛信仰
公義的瑪利亞之城將永遠矗立
直到太陽在驕傲的亞速海上升起
我們依然是我們自己
我們把自己包裹在夜裡
自由的嘴因疼痛而緊閉
但在最深處的地下室
光將會再次回歸
新的一天的吶喊掙脫出來
—《瑪利亞之城》，艾莉莎的海洋
