Поверталися додому
Як надовго невідомо
Ще залишилась не взята висота
Поверталися додому
Розійшлися по одному
А тебе не відпускає пустота
Вона рве твої думки
Бо на відстані руки
Тремтять сльози і бетон
Цвітуть квіти мінних зон
Дихає війна
Мамо, це не сон!
Не кажи мені "я знаю"
Мамо, ти не уявляєш
Як удав не відпускає пустота
Поки спокою не має
Кожен метр твого краю
І не взята кожна твоя висота
По дорозі до вокзалу
Тебе дівчина чекала
І в обіймах рятувала сірий день
Як надовго невідомо
Чи повернешся додому
Чи залишишся у пам'яті лишень
Вона рве твої думки
Вона — пам'ять навпаки
Вона — сльози і бетон
Вона — квіти мінних зон
Дихає війна
Ні, мамо, це не сон
– «Квіти мінних зон», Океан Ельзи
他們回到了家
不知道能待多久
還有一處高地沒佔領
他們回到了家
又一個個的離開
但空虛卻沒將你放走
她撕裂了你的思緒
因為在觸手可及之處
淚水和混凝土在顫抖
地雷區的花朵在盛開
戰爭在呼吸
媽媽，這不是一場夢！
不要對我說“我知道”
媽媽，你不知道
如同蟒蛇，空虛不願將你放走
和平還沒有到來
直到奪回你的每一寸領土
你的每一處高地
去火車站的路上
那個女孩在等你
在懷抱裡拯救了昏暗的日子
不知道要走多久
也不知道你能否回家
還是只能留在記憶裡
她撕裂了你的思緒
其實她就是記憶
她是淚水和混凝土
她是地雷區的花朵
戰爭在呼吸
不，媽媽，這不是一場夢！
—《地雷區的花朵》，艾莉莎的海洋
